M1 «Гаранд» (англ. M1 Garand) — американська самозарядна гвинтівка часів Другої світової війни. Стала першою самозарядною гвинтівкою, прийнятою на озброєння як основна зброя піхоти. Надійна і точна, служила військам США в Другої світової війні і війні в Кореї. «Гаранд» досі популярний як спортивна зброя.
Історія прототипа[]
Гвинтівку розробив Джон Гаранд у 1929 році. Першим прототипом стала гвинтівка Т3 з відведенням порохових газів. У рушниці Т3 вже були і поворотна пружина в трубці газового поршня, і, що стало згодом класичним для стрілецької зброї,— замикання каналу ствола поворотом затвора. Гвинтівка в процесі доведення і ретельних випробувань в 1931–1933 рр. послідовно отримувала індекси Т3Е2, Т1Е1.
Покращувана модифікація Т3, Т1Е2 отримала позначення М1, а в 1936 р. в результаті різних доведень і випробувань гвинтівка конструкції Джона Гаранда була прийнята на озброєння Збройних сил США під позначенням «US rifle, .30 caliber, M1». З деяким запізненням — в 1937 р. — перша партія гвинтівок поступила у військові частини. Коли ця зброя стала поступати на озброєння американської армії, солдати почали скаржитися на ненадійність цієї гвинтівки. Затримки в стрільбі починалися іноді після 6-го пострілу. Це привело до розгляду цієї проблеми в Конгресі США. Конгрес призначив навіть спеціальну комісію з виявлення недоробок. Комісія дійшла висновку, що треба модернізувати газовідвідну систему зброї, оскільки саме це служило причиною проблем при стрільбі. Гаранд модернізував свою гвинтівку в тому ж 1939 року. Гвинтівка з новою системою успішно пройшла випробування і з 1941 р. був початий випуск гвинтівок М1 вже в модифікованому вигляді, а гвинтівки раніших випусків перероблялися під новий стандарт.
Заряджання[]
Зарядження магазина здійснюється обоймами на 8 патронів, що ускладнює ручне перезарядження.
Гвинтівка «Гаранд» M1 є самозарядною зброєю, з нерухомим стволом. Ствол має калібр 7,62 мм з чотирма правосторонніми нарізами. Механізм рушниці працює за принципом відведення порохових газів через поперечний отвір в стінці ствола. Замикання затвора відбувається при його повороті довкола подовжньої осі і зчепленні при цьому бойових виступів із ствольною коробкою. Ударно-спусковий механізм конструкції «Гаранда» — курковий, досить простої конструкції, що згодом часто копіювалася в більш-менш зміненому вигляді. Запобіжник виконаний усередині спускової скоби. Заряджання магазина здійснюється обоймою на 8 патронів .
Замикання каналу ствола робиться затвором, що має два бойові виступи. При русі рами затвора її копірний паз повертає затвор, при цьому його бойові упори входять в пази ствольної коробки, замикаючи ствол.
Ударно-спусковий механізм є курковим, і при розбиранні зброї цілком відділяється від ствольної коробки. Для прискорення перезарядження після виконання останнього пострілу рама затвора залишалася в задньому положенні; при цьому порожня патронна пачка автоматично викидалася вгору, звільняючи місце для наступної пачки з патронами. Ця система, прискорюючи практичну скорострільність, має певний недолік: викид порожньої пачки супроводиться різким звуком, який може попередити противника про те, що боєзапас гвинтівки витрачений.
Варіанти[]
«Гаранд» М1 має багато варіантів, гвинтівка використовувалася і в якості снайперської зброї. Версії снайперського «Гаранда» були різні такі як M1C, M1E7, M1D і M1E8. Вони були вироблені в обмежених кількостях. Єдина відмінність цих варіантів — це оптичні приціли і їхнє кріплення. Снайперський «Гаранд» як зброя був прийнятий на озброєння в 1944 році. M1C і M1D почали широко використовуватися у Корейській війні. Американська морська піхота в 1951 році офіційно прийняла на озброєння M1C як снайперську гвинтівку. Американські ВМС також використовували «Гаранд», перероблений під патрон 7.62 мм НАТО.
У грі[]
Присутня у протагоніста одразу ж після приземлення в Нормандії.
Виноски[]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||